А звіддалік спокійніш і видніше,
І навіть смішно якось звіддалік.
Десь шастають планети, ніби миші,
Десь краплями спада за віком вік.
Не видно дна у велетенській чаші,
Коли ж вона наповниться ущерть?
А звіддалік – усі проблеми наші...
Та що там, звіддалік не грізна смерть.
Виблискують системи галактичні -
Розкидані барвисті камінці,
Спалахують мов спалахи готичні,
І засинають в лагідній Руці,
Що всесвіт весь акордами колише.
А звіддалік спокійніш і видніше.
2.6.1995
