Тарасові Федюку
*
Знемога вже квітне волого
і травень за квітнем гряде
один обіцяв нам нічого
а другий ніщо і ніде
тут все нетривке тимчасове
тут вишню гойдає вітрець
летить в далечінь птиця овен
а поруч сидить птах телець
ми вірили й ждали відколи
провіщено це в письменах
безбарвне отримує колір
і форму і запах і ах
а птиця розгойдує гілку
а в травня все схоже на гру
майструє з калини сопілку
п’ять дірочок туру ру ру
і з кожним хрущем мо’ антонич
доводиться бути на ви
стоять світлі дні мов ікони
дарують по жмені трави
03.05.2018
