Знемога вже квітне волого…

Тарасові  Федюку
*
Знемога  вже  квітне  волого
і  травень  за  квітнем  гряде
один  обіцяв  нам  нічого
а  другий  ніщо  і  ніде
тут  все  нетривке  тимчасове
тут  вишню  гойдає  вітрець
летить  в  далечінь  птиця  овен
а  поруч  сидить  птах  телець
ми  вірили  й  ждали  відколи
провіщено  це  в  письменах
безбарвне  отримує  колір
і  форму  і  запах  і  ах
а  птиця  розгойдує  гілку
а  в  травня  все  схоже  на  гру
майструє  з  калини  сопілку
п’ять  дірочок  туру  ру  ру
і  з  кожним  хрущем  мо’  антонич
доводиться  бути  на  ви
стоять  світлі  дні  мов  ікони
дарують  по  жмені  трави

03.05.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794788
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2018
автор: Сергій П*ятаченко