Не тих ми любимо, не тих
Не тих кохаємо до нестями
І біль сердечний зовсім ще не втих
Не передать той біль словами
Малюємо в мріях замки золоті
І кожну ніч ми бачимо їх у снах
Прокинувшись в болючі самоті
Відчуємо нестерпний страх
Не тих ми любимо, не тих
Не тих кохаємо до нестями
Ми любимо чужих та злих
Кому ми байдужі ми з своїми почуттями
У мріях ми у замках золотих
Слізьми вмиваємось ночами
Не тих ми любимо, не тих
Не тих кохаємо до нестями
