Він підкрався під моє вікно,
Щось тихенько мені шепотів…
Я не знаю, чого він прийшов?
Я не знаю, чого він хотів?
Він ходив коло хати, ходив,
І співав мені і танцював…
А як вийшла я на поріг,
Там мене він… поцілував.
Він мене обіймав жагуче,
Стиха плакав мені на плече.
Ті обійми, мов трішки колючі,
І сльоза його – не пече…
Як прийшов, так раптово й покинув,
Навіть трішечки не вагався.
Через сад, через став, у поле
Цей травневий дощик і подався.
07.05.2018 р