Коли вдихаєш ти на повні груди ковток повітря
Який дарує почуття життя ти освідомлюєш ось я живий!
Коли ти падаєш у низ яким би ти не був старим чи молодим,
Ти відчуваєш біль і відчуваєш, що живий.
Коли ти бачиш друзів рідних або простих знайомих,
Тебе охоплює бажання так не важливо, що це буде,
Чи теплота всередині чи різкий негативний холод,
Ти відчуваєш що живий! Ось ти ідеш з коханою людиною,
Так хочеш бути з нею поряд тому, що любиш відчуваєш
Що живий...
Наступний день прийшов ти усміхнувся у вікно побачив
Що все цвіте що люди стали веселішими пора прекрасних поччутів,
Та ось є люди не відомі нам вони одні ніколи не відчували теплоти,
У них всередині лиш холод до усіх, вони не винні що вогню всередині
Їм не дарували, як і тобі! Коли вдихають той ковток повітря що і ти,
Вони не мов німі не мов у них забрали часточку життя.
Їх звуть, друзі мертвими для всіх це не тому, що вони мерті!
Ні, ніколи вони живі такі, як ми але у них нема того чого ми маємо з тобою,
Веселого і безтурботного життя кожен живе як може.
Давайте ж дарувати те тепло усім! Кому його не дарували або у когось у житті забрали.
Потрібно підйти сказати ти живий ти теж такий, як я ходім я покажу,
Яке можливо із теплом в середині життя..
