Крок, ще крок, ще крок в нікуди.
Два назад, один вперед.
Позад тебе — чужі люди.
І попереду — не мед.
Заготовлені шаблони.
Що це, у тобі дефект?
А під чийні еталони
Твій точили інтелект ?
Не заміряти чарками
Кількість дружби між людьми.
Сьогодні курите на ґанку,
Завтра — топчуть чобітьми.
Їхні писані закони,
Їхні блядські правила.
Оглянись: таких мільйони,
І всі тікають з корабля.
Тихше, завше ще тихіше
В тебе власна течія.
З кожним кроком все ясніше:
Їх дорога — не твоя.
А хіба тобі уперше?
Самотужки й напролом.
Цей черговий білий аркуш
Стане знов тобі крилом.
М. Опанасенко. 01.05.2017
