Бабусю, моя ти опора,
Ти змалку мене полюбила
З тобою раділи ми й сумували
Співали, сміялись й росли.
Ти ніжність мені дарувала
Зі мною жила кожен день
І раптом ... біда завітала
І радість пройшла в небуття.
І все тоді перекрутилось
І все тоді - все навпаки.
Я кожен день з тобою проживала
Раділа я із кожним тим теплом.
Чому ж так все несправедливо
Чому ж ти пішла і пішла
Чому ж ти не залишилась
І далі спокійно жила.
Мій батько - ти станеш крилом
Який впасти не дасть у хвилини
Коли важко на світі жилось
А підтримка раптово зникала.
Ти мій ангел, який на хвилинку
Не відпустить маленьку дитинку
Ти як мама, що друге крило
Яке впасти мені не дозволить.
Я вам вдячна по віку,
За щирість й тепло
За ласку і просто турботу.
За віру, яку пронесу крізь роки
Та за те - що повік не забуду.
