З - за Гайсина сонце сходить.
З - за Гайсина сонце сходить,
А за Тульчин і заходить.
Третій день уже миленький,
Та й додому не приходить….
Що йому не так зробила,
Чим його я розгнівила?
Що миленький так сказився,
Та й від дому відступився.
Любить дуже мій миленький,
У чарчину заглядати.
А яка ж тоді робота,
Не мені Вам то казати…
Футбол любить мій миленький,
В телевізорі дивитись.
Любить їсти, любить спати,
І мене любить кохати.
Та я мушу Вам сказати,
Щоб не стали Ви питати.
Чи умію чоловіка,
Я по справжньому кохати.
В мене чоловік, ще й діти,
Їх мені ж треба глядіти.
Де ж часу вже того взяти,
Хочу Вас я запитати?
Соток п'ятдесят, городу,
Треба вчасно обробити
Дім прибрати, всім попрати,
Та ще й смачно наварити.
Є свині, гуси, корова,
А би я була здорова.
Треба всьому раду дати,
Так учила мене мати.
Я старалась і хотіла,
І в руках усе горіло.
А як час лягати спати,
Мене голова боліла.
Про що думав мій миленький,
І яке до того діло.
Подумаєш солоденький,
Що тобі там закортіло.
Я тоді лиш сполошилась,
Коли милого лишилась.
Пішов іншої шукати,
Відцурався і від хати.
Я таки його шукала,
І нарешті відшукала.
Був він у своєї мами,
Не мав іншої програми.
За Гайсином сонце сходить,
А за Тульчином заходить.
Уже третій день миленький,
Подвір'ячком усе ходить.
2014 – 01.12.2015.
З теплом, М! 
Вдячний Вам, Лілеє! 
