З - за Гайсина сонце сходить.

З  -  за    Гайсина    сонце    сходить.

З  -  за    Гайсина    сонце    сходить,
А    за    Тульчин    і    заходить.
Третій    день    уже    миленький,
Та    й    додому    не    приходить….

Що    йому    не    так    зробила,
Чим    його    я    розгнівила?
Що    миленький    так    сказився,
Та    й    від    дому    відступився.

Любить    дуже    мій    миленький,
У    чарчину    заглядати.
А    яка    ж    тоді    робота,
Не    мені    Вам    то    казати…

Футбол    любить    мій    миленький,
В    телевізорі    дивитись.
Любить    їсти,    любить    спати,
І    мене    любить    кохати.

Та    я    мушу    Вам    сказати,
Щоб    не    стали    Ви    питати.
Чи    умію    чоловіка,
Я    по    справжньому    кохати.

В      мене    чоловік,    ще    й    діти,
Їх    мені    ж    треба    глядіти.
Де    ж    часу    вже    того    взяти,
Хочу    Вас    я    запитати?

Соток    п'ятдесят,    городу,
Треба    вчасно    обробити
Дім    прибрати,    всім    попрати,
Та    ще    й    смачно    наварити.

Є    свині,    гуси,    корова,
А    би    я    була    здорова.
Треба    всьому    раду    дати,
Так    учила    мене    мати.

Я    старалась    і    хотіла,
І    в    руках    усе    горіло.
А    як    час    лягати    спати,
Мене    голова    боліла.

Про    що    думав    мій    миленький,
І    яке    до    того    діло.
Подумаєш    солоденький,
Що    тобі    там    закортіло.

Я    тоді    лиш    сполошилась,
Коли    милого    лишилась.
Пішов    іншої    шукати,
Відцурався    і    від    хати.

Я    таки    його    шукала,
І    нарешті    відшукала.
Був    він    у    своєї    мами,
Не    мав    іншої    програми.

За    Гайсином    сонце    сходить,    
А    за    Тульчином    заходить.
Уже    третій    день    миленький,
Подвір'ячком    усе    ходить.

           2014  –  01.12.2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780372
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 05.03.2018
автор: Михайло Онищенко