МЕСІЯ , НЕБО І СТИХІЇ…
Велика повінь – це одна з моїх стихій.
Наука – це страшній людині та лихій.
Потоплю водами міста і села грішні.
Хоча стояв я у садочку й їв там вишні.
Твоє село, "учителько", піде під землю.
Бо любиш привороти і антипка тему.
І на вогні тобі горіти вічно, “Галя”!
А “краля” роль ганебно грала і зітхала.
Чому директор взяв “Святий Вогонь” зі школи,
Чи вірить він тобі й твоїй нещасній долі…?
А книжку дітям в заклад повернути треба,
Василю, гніву не роби на себе з неба!
Чому керівнику не скажеш, “дівко”, правди,
Як зілля всипала йому під ноги й зраду…?
Ти ж приворотами займалася до нього
І з ним, й до мене, й після мене, бо убога!
Йому й в сім’і забрала розум, ноги й руки…
Свій рід ти знищила й тебе чекають муки!
Коханець наказав тобі забути лихо.
Не лити більше чарів і сидіти тихо!
Молися, кайся й розкажи всім аксіому,
Якщо в житті від Бога хочеш мати кому!
НЕХАЙ, ГОСПОДИ, БУДЕ НА ВСЕ ТВОЯ СВЯТА ВОЛЯ
Написано ранком – 7:30
11.02.2018 р.
РАЙ