То, де ж та правда, правда" гола"?!
Та правда чиста, як сльоза?!
Вдягнула шати кольорові
І по- новому зветься вже вона.
Широка посмішка в оману вводить
І очі по- лукавому блищать.
Серед людей неправда ходить.
Серед людей ходить брехня!
Немає встиду, сорому немає.
З тенет її немає вороття.
Брехня у світі заправляє.
І дуже личить їй таке ім'я.
А я, дурна, шукаю тої правди
Через усі свої літа.
Ковтаю сльози і образи.
Через усе своє життя.
- Збреши, збреши- спокуса каже.
- Так легше жити, ти повір!
І лащиться, і крутиться, зараза,
Мов біля ніг моїх голодний звір.
- Кому потрібна твоя правда?
-Ідеш по стежці навмання.
- Бо це твоя велика вада-
Казати правду ... Там інше
Світосприйняття!
Та я така, яка я є. Від себе не втекти...
І не змінитися ніяк.
Я йду туди, куди я йду. А решта все...
Най буде так.
Пробачте всі, кому я завинила.
Хто праведний іще тут є?
Я в цьому світі лиш мала частина.
Холодна злива в душу б'є.
А за спиною пересуди.
Та байдуже мені до них.
Я знаю наперед, що скажуть люди.
Хай буде - в кожного свій гріх.
А. Г. 2015р.
