МЕСІЯ, БОГ І ВІТЕР…
Ой, вітре, вітре, мій улюблений ти друже,
Чому тобі у світі все людське байдуже?
Й роздмухуєш на полі ти страшні вогні.
Скажи на вушко, буйний, правду всю мені.
Невже Отця виконуєш святу ти волю
І після себе у людей міняєш долю?
Даєш мирянам зрозуміти хто є хто
Й без Бога ми на цьому світі є ніхто.
І ти, як я, Отця Небесного – творіння,
Але не забувай, що ми Його насіння.
Насіння, що не проросте без волі Бога
І знаємо, що в нас в житті одна дорога.
Дорога до Творителя одна – це правда.
І не проститься нехтування Богом, й зрада.
Всі чаклуни, що роблять привороти й горе
У вогняну гієну, де смоли, як море.
Все зло я буду, вітре, як і ти карати,
Бо це від Господа за всі гріхи є страта.
З караю буревієм і вогнем, й водою,
Бо за велінням Бога й власною рукою!
Не може описати все проста людина,
Бо від такого холодніє кров в судинах.
Але почуйте, діти всі, моє прохання:
Моліться, кайтеся й забудьте про брехання!
14.01.2018 р.
РАЙ
