«Чорне дійство світання
Ми п’ємо його вечорами
Ми п’ємо його вдень і зрання
Ми п’ємо його вночі
Ми п’ємо і п’ємо…»
(Пауль Целан)
Щоночі
Я будую Місто з кавалків темряви
Початкової – як три горішки у жмені
Старого картяра Бога -
Гравця в божевільну рулетку.
Три горішки з чорним нутром
Три горішки для попелюшки,
Що бавиться з попелом у темряві
(Хтось погасив світло –
Хтось, а не я, хтось – брудними пальцями),
Бався, дитя, бався – навіщо нам світло,
Навіщо сліпим окуляри, навіщо…
Щоночі
Я складаю підмурок своєї в’язниці
З цеглин споконвічної темряви,
Хтось ходить – дзвенить ключами,
Поза дверима Всесвіту:
Я знаю – там нічого крім темряви,
Але запитую себе – хто там?
Навіщо він там ходить
І запирає двері моєї камери
Тюрми, яку я сам собі вимурував –
Тюрму Світу Сього – Світу Каїна.
А десь човен пливе у тьмі –
Човен жебрачки Венеції,
А десь мурують готичну вежу –
У тьмі.
У тьмі світу сього – вежу своєї свідомості
Назавжди готичної.
Місто темряви.
Немає з нього виходу, бо немає входу –
Ворота стоять серед міста – ворота в Ніщо.
Дайте мені цеглину – навпомацки –
Дайте цеглину старому Каменяру Вільному,
Я десь згубив свій кутомір і фартух –
Там, на вулицях міста темряви…
ПОДУМАЛОСЬ... ВИ, пане ШОНЕ, ПИШЕТЕ ПРО СУМНЕ, ЩОБ МИ КРАЩЕ ВІДЧУВАЛИ РАДІСТЬ. ПРО ТЕМРЯВУ, ЩОБ ПОМІЧАЛИ СВІТЛО В СВОЄМУ ЖИТТІ.
ДЯКУЮ! ДОБРОГО ВАМ НОВОГО РОКУ! ВЕСЕЛОГО! СВІТЛОГО!!!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, вірш сумний і хоч має право на життя - бо воно то чорне, то біле, але не будемл йому давати зелену вулицю, нехай чекає в пітьмі...
Дай Вам Боже доброго і світлого настрою, друже Шоне.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Справді - треба вірити в краще...
Дякую за такий відгук! Справді - треба вірити в краще... 
Гарний вірш 
З святами Вас
