Лагідну, чудову скІнчимо розмову -
Слухай, моя доню, пісню колискову:
Люлі, доню, люлі, прилетіли гулі,
Сіли - говорили про часи минулі:
Молоді та рАнні - на міськім Майдані -
Сотні шикувались - до бою, до брані.
За народ, за волю,та за кращу долю
Із життям прощались без жалЮ та бОлю.
Гвардія стріляла, бруківка палала...
І звичайна сотня - Небесною стала.
Не спить, не дрімає, - з неба поглядає -
Від лихОго ока нас оберігає...
Відлетіли гулі спати у діброві...
На Майдані ружі - наче краплі крові.
Вітаю, Пане
Так був той час, і навічно тепер з нами, так голосно лунає спогад тільки про лиху годину, а хтось залишив там родину, а дехто небесну родину зустрів....
Вдячний
Майстер Слова.