Ти тихе небо над полями коло дому,
Самотня стежка коло древньоі верби.
Тебе шукаю, наче щастя, наче втому,
У втомі тій відраду серцю від журби.
В очах людей, вечірніх вікнах, у смерканні,
У мерехтінні вогника в руках.
Тебе шукаю навіть у чеканні,
Між кроком серця, у зітханні на вустах.
Ти подих птаха, ти промінчик полудневий.
Скажи, прошепочи своє ім'я.
Моя весна, мій дощик березневий,
Моя надія і любов моя.
це без сліз не читається
