"і всю ніч моє погруддя
бронзовіє у вікні" (Наталя Пасічник)
як приїхав у Тернопіль -
у Тернопіль, а не Львів! -
незнайомка йшла навпроти -
познайомитись не смів...
зазирнув тоді до кнайпи -
кави випити хотів -
може, й випив трохи зайве -
чи з надміру почуттів,
та здалось, що ця красуня
тут за столиком сидить -
встав, стільця свого відсунув -
і не встиг всього на мить...
у таксі - й за нею прудко! -
весь об'їздив я Терно- -
лиш у скверику фігурка
бронзовіла вже давно...
08.11.17
* Натхнення: Наталя Пасічник «спершу чашка потім пляшка» (https://www.facebook.com/permalink.php?id=1434428503493806&story_fbid=1974268779509773)