На пероні стояли ми вдвох із собакою,
Зустрічали вагони, проводжали удаль.
Дощ періщив а люди дивились налякано.
Хтось кривився а декому було нас жаль.
І ніхто не дізнається кого ми стрічаємо,
І чому не сідаємо в останній вагон.
Ми скрізь дощ через мить його відправляємо,
І лишається сірим порожній перон.
Добігають захекано, між собою вовтузяться,
Зачепились руками, парасольки сплелись.
Недоречна погода сьогодні, всі злостяться,
Повдихали повітря, по місцях розбрелись.
Ми стояли з собакою і дивились у небо,
Нам не холодно, нам не боляче ні самотньо.
Засвітились холодні зорі як льоди далеко,
І постукав по рейкам останній вагон незворотньо.
На пероні стояли ми вдвох із собакою,
Дощ періщив а люди прощались з людьми.
Всі вони як востаннє дивились налякано.
"Я повернусь", "ми зустрінемось"- ти скажи!
