Ніжність твоя згрубіла
Біля хати присіла.
Ділиш надвоє життя:
Праця і всі почуття.
Поле дається взнакù –
В тебе лише дві руки.
Зерна ллються із жмені
Порожньо часом в кишені.
Всякого було сповна.
З Богом дорога одна.
Думи великі й малі –
Всі приросли до землі.
Тягнуться мальви в блакить.
Часом і серце болить.
Весь знесилений ідеш,
Ледь до ліжка доповзеш.
Чим тобі допомогти
В час розлук і самоти?
Хочеш, буду я кермом
На машині за селом.
Посмішкою на губах,
Мокрим потом на руках.
Можу бути і вікном
І твоїм спокійним сном.
Клич мене і я прийду,
Корінь щастя віднайду.
