Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Моренець: ПАМ'ЯТАЄМО… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Моренець відповів на коментар Любов Іванова, 10.03.2018 - 21:44
Мабуть тому, що моя плакала, коли писала...
Світлана Моренець відповів на коментар Анатолійович, 14.02.2018 - 20:19
Дуже вдячна. Це наш спільний біль.
Світлана Моренець відповів на коментар Квітень Олександр, 20.01.2018 - 12:06
Приємно, коли розуміють. Дякую!
Світлана Моренець відповів на коментар OlgaSydoruk, 26.11.2017 - 21:57
А я, Олю, кланяюсь Вам і всім тим людям, кому болить ця трагенія.
Світлана Моренець відповів на коментар Леся Утриско, 25.11.2017 - 20:48
У нас – спільний біль. Дякую.
majra, 25.11.2017 - 20:31
У серці болем відзивається, плач ненароджених дітей... Я пам"ятаю розповіді мами проті страшні часи...вона була тоді маленька, але пам"ятала - все! І досі мені серце болить за тих діток, які виглядали маму в віконце, чекали хлібчика, та не всі дочекались...Плачу... Вічна їм пам"ять.
Світлана Моренець відповів на коментар majra, 25.11.2017 - 20:56
І мені мама багато розповідала. Але спочатку всі говорили, що голодали через неврожай (так звеліли верхи!). Лише коли я подорослішала, мама сказала страшну правду про "хлібозаготівлю". Серце боліло від жалю і обурення.
Ніла Волкова, 25.11.2017 - 19:04
Щирий, зболений вірш - кожне слово сповнене глибокою печаллю... Сумуємо, схиляємо голови... вічна пам"ять невинно замученим страшною голодною смертю!
Світлана Моренець відповів на коментар Ніла Волкова, 25.11.2017 - 19:32
У мене вже догорає свічечка... В моєму селі, де проживали 1200 людей, за рік померли більше половини. Рятували навколишні ліси і ставки. А в сусідньому районі в деяких селах не залишилось нікого.
Тетяна Луківська, 25.11.2017 - 18:42
Болем лягли слова в рядки, душею виплакані в сльози... надзвичайні слова пам"яті вічної, нікому не зітерти таку сторінку нашого народу, пам "ятати завжди! Дякую, Світланко, за силу твого слова. Світлана Моренець відповів на коментар Тетяна Луківська, 25.11.2017 - 19:03
Дякую, Таню, за розуміння і співпереживання. Як жаль, що в нашій історії – безліч болючих сторінок.
|
|
|