Загублений світ.
Я тебе впізнаю.
Над прірвою
Сонцем на тебе чекаю.
Безкрайня любов
Розриває пітьму.
А я все іду та іду -
Не звикаю.
Загублений світ -
Поміж нас, поміж них.
Загублених мрій.
І зневіри в усьому.
Так легко
Від нього назавжди піти.
Так складно
Здійснити дорогу додому.
Де двері для тебе
Відкриті завжди.
Де ти -
Лиш одна на мільярди й трильйони.
Де серце не знає
Ні спраги-жаги.
Ні страху
Душа не зазнає ніколи.
Загублений світ.
Я до тебе іду.
І страшно, і холодно
Йти самотою.
Шукаєш мене -
Тож тебе я знайду.
Бо ми нерозлучні,
Мій світе, з тобою.
(Альона Хомко, 2016)
