Звени, гора, дзвони у дзвони,
Гуди, на сполох калатай,
Крізь всі злощасні перепони
Народ до правди закликай.
Звени, щоб всі могли почути
І кожен мав щоб на устах
Питання: «Бути, чи не бути,
Цвісти, чи згинути в світах?»
Звени, земля, поки є сила,
Поки твої лихі сини
Тебе не вгнали ще в могилу,
Й за вітром ще не розмели.
Звеніть усі лани, діброви,
Сади, переліски, ліси,
Бо щось нещасні горелови
Не бачуть вашої краси.
І ти, Звенигоро, невпинно
Звени, до серця дошкуляй,
Щоб врятувати Батьківщину
Нікому спуску не давай!
