Час не йде, а летить,
Ми за ним спішимо
Заклопотані вічно й сердиті
І ніяк не збагнем, що життя - тільки мить,
І її треба гідно прожити.
Ми ж, немов комашня,
Взад-вперед снуємо,
Все вирішуєм вічні проблеми
І все наше життя суєта й метушня,
Ми у ритмі страшному живемо.
За днями дні складаються в роки,
Ні повернути їх, ні зупинити,
І якось враз зістарились батьки,
І ніби вмить повиростали діти...
