Я портрети писав би твої, якби був я художник,
написав би з собачкою, з персиком б теж написав.
А якби було можна, якби лиш було б тільки можна,
написав би і ню- поміж жита і посеред трав.
Якби був композитор, тобі написав би я пісню-
як "Бітли" про Мішель чи то "Стоунз" про Енджі- хіти.
Ноти б так ті лились, було б в грудях твоїх серцю тісно,
як колись ти читала мої, пам'ятаєш, листи?
Та я просто поет- Олександр, та далеко не Пушкін,
геніально, як він, підібрати не зможу слова.
Та скажу тобі лагідно, мила, єдина, на вушко-
там де ти- в міру сонце і дощ- там усе ожива.
17.10.2017р.