Почну спочатку, все почну спочатку.
Неначе вперше гляну я на світ.
Десь глибоко залишу тиху згадку,
щоб не ставати знову на одні і ті ж граблі.
Все буде так, як я не уявляю;
про що подумати, напевно, не могла б.
Головне, віру в себе не втрачаю,
і в благодать, що Богом нам дана.
Далекий край. Про нього щиро мрію.
І в снах себе я бачу тільки там.
Так у майбутньому, не втративши надію,
зійдуть всі рани й не залишать шрам.
Так бігтиму життєвими стежками,
як гнатимуть примхливості душі.
Бо я люблю людей і завжди буду з вами,
щирі думки, я шлю їх вам усі!
