http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750784#com3290536
Щиро дякую Шону Маклеху за його талант і дружбу, вклад у розвиток сучасної української літератури і особисто від мене за задоволення спілкуватися і читати
його твори.
Я, як малий хлопчисько, побачивши щось дуже гарне, беру свої масляні фарби і починаю розмальовувати. Це схоже на розфарбування старих чорно-білих фото...
Потім, я несу їх дорослому Шону, показую і радію...
Він дивиться на мене, всміхається в свої сиві вуса - малюй... тільки не рви!
Ватаг колишній флібуст’єрів
А нині таємниць шукач,
Що кинув якір біля скелі
Ішов по кам'яній пустелі
Він слухав вітру хижий плач
Там, біля селища старого
Сіроубраних пастухів,
Прочан землі буття лихого,
Рибалок, мертвого Сварога
Осів у башті-кам'яній.
Засвітив свічку у негоду -
Знайшов самотню, біля лика
І дзигар, наче в нагороду
Рахує час - горішню воду,
Що плине під крилом лилика
Солодкий ялівцевий трунок
В бокалі любас мандрагори,
Серед книжок й готичних літер
Пошарпані вітрила вітром,
Хвиль-спогадів здіймає гори
Неначе золото в люстерці
У склянці р0торті-гамарні.
І снять йому величні герці
Лунає ніжне лютні скерцо
Різб'яні таляри штудерні
------------------------------------------
Всі оминають ту обитель,
Його понурий, вежу-замок
Забутий цим суєтним світом –
Де квітнуть тільки нічні квіти,
Допоки не настане ранок.
Селяни у подертих свитах,
Монахи у чорнечих рясах,
Повії у зелених платтях.
Філід - останній із поетів
І тільки він один між часом
Із клану воїнів-брегонів
Відвідав кам’яницю - твердь,
Послухав казку про полони,
Кохання, війни і кордони,
Легенди про життя та смерть.
А чи спробували проспівати "Ти мене на світанку..."
