У село на вихідні
Синочок приїхав,
Для матусеньки привіз
Всіляких дарунків:
Там помада і парфуми,
Лак для нігтів гарний,
Щоб матуся не казала,
Що він неуважний.
І край столу жінка сіла,
Глянула на руки
Мозолясті, зашкарублі,
Потім на парфуми.
Похилилась голова
Низенько на груди
І гірка з очей сльоза
Біль у серці будить.
-Ой, синочку милий мій, -
Промовляє мати, -
Не судилося мені
Цим користуватись.
Тішиться моя душа,
Що ти сам приїхав,
Я для своїх онучат
Передам гостинці.
Ти візьми оті парфуми
Та віддай невістці,
Найдорожчий подарунок
Для матері - діти.