Я б віддала вам серце своє, гори,
Аби лишилось з вами на віки.
Захоплююсь завжди вашим спокоєм,
Красою, силою і духом прадідів.
Там, де Дівочі сльози протікають,
Де через річку пробива Пробій,
Де Гук на пів-Карпат дзвінко лунає,
Стає спокійніше і серцю, і душі.
Підкорена Говерла - як початок
До нових зрушень, змін в своїм житті.
Я вічно вас любитиму, Карпати:
Ваші каміння, полонини і ліси.
Я віддаю вам серце своє, гори,
І повернуся ще сюди не раз.
Хай знов від вас відвозить мене потяг,
Та досі чую спів трембітаря.
