Як вже співав один "Добряк",
про завтра думати не треба.
Бо не дізнаємося ніяк
Допоки ранок не торкнеться неба.
Допоки співу не почуємо птахів,
всі мрії це як на полотні примірка
І ми немов художники усі,
Божаємо створити з них шедевра.
І допоки ясності не маєм,
І невідомо як нас доля поведе.
Не потрібно раю собі малювати,
І розчарування горя не принесе!