Кепкує літо з нас чи з нами?
То хмари розведе дощами,
А то дотла горить у спеці —
У нього стільки шарму, спецій
У травах і вінках квіткових.
У босоніжках кольорових
Перекликається з вітрами
І пестить поле колосками,
Фарбує довгі дні у ночі,
Дарує промені урочі,
Нова щоб засвітилась днина.
І лине музика бджолина
Веселкою на схід чи захід —
То літо посилає закид
До осені в прощальні миті.
А ми, уявами сповиті,
В стерні знаходимо зажуру,
Бо знаєм літечка натуру —
Сховатись в росах на світанні,
У прохолодному тумані
Гайнути в небо — та з розгону,
Аж до наступного сезону. 16/08/17
Гарно!!!
Ви праві напевно кепкує
та наші прохання не чує
Освітить сонце криницю
І висушить у ній водицю
Та,як всі хліба напоїти
Як в таких умовах жити зуміти...