Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сіроманка: Ірина Вовк. "ОСЯЯННЯ" - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Василь Стасюк, 27.08.2017 - 20:43
«невже, Любове, ти таки слаба!!!»О, ні, Я народилась для добра! Для подвигу, самопожертви і горіння, Для спалаху, ОСЯЯННЯ – не тління! Ілея, 04.08.2017 - 14:25
У кожного любов різнана мій погляд ії сила ...чистота...залежить від особистості...від того як сприймаємо світ...Чудова поезія
Світлая (Світлана Пирогова), 04.08.2017 - 08:40
"У божевільних самотужних мушляхчекаємо на тих, кого нема..."- так і є. Тонко передали суть. Викчер, 04.08.2017 - 08:36
Юрба сліпа в блаженнім надвеличчі –невже, Любове, ти таки слаба!!! юрба заблудла в нетрях роздорож, у лживих мірках власного здоров’я. Чудовий ,з відтінком філософії, Ваш твір глибоко поміркований. Дякую без улестощей. Елена Марс, 04.08.2017 - 08:25
Глибокі міркування... Таки не слаба, хочеться так думати... А написано сильно, як крик душі...
Сіроманка відповів на коментар Елена Марс, 04.08.2017 - 08:30
..."в котрий, котрий раз ми мовчимо,хоч хочеться кричати"...
Елена Марс відповів на коментар Сіроманка, 04.08.2017 - 08:32
В своїх поезіях ми про все і говоримо, і кричимо... Часом краще, як в віршах і не розповісти, про те, що болить...
Сіроманка відповів на коментар Елена Марс, 04.08.2017 - 08:34
...саме тому ми і обрали такий спосіб розмовлями зі світом)))
|
|
|