...за день, де за вікном -
ні смутку, ні хмаринки!
(...калач погризли миші.
Згубив хвоста батіг.)
де Липень - синій сон,
тонкий, мов павутинка,
червоне котить сонце
канатами доріг
... що день прийде ясний,
де янголи ( чи - мухи? )
поважать у пуделку
душі моєї гріш.
Й чортисько молодий
закоханий по вуха,
в пекельнім закапелку
сховає цей не-вірш
За те, що храм - пустий.
Ні глядачів, ні суддів.
Господь знайшов роботу-
він продає коржі.
Недорого! Усім! Хоч
нелюди, хоч - люди.
...та сонячно вібрують
молитви - вітражі...
За спеку, що гроза
умиє і остудить.
За найкоротші ночі,
де найміцніше сплять...
За довгі ноги), за
гіркі солодкі губи,
за те, що бачать - очі,
а крила - не болять.
що спалахне чоло,
і затанцює небо,
як в спогади про тебе
мій човник віднесе...
бо статися могло,
та вже повік - не буде
я дякую за все
...тут з чортиськом - повний порядок а от батіг, відкинувши хвоста, легко відбувся у порівнянні з "кнутом" На мою думку, в російськомовній версії рядочок про "кнут-боль" - найсильніший по емоційному впливу на читача, але про батіг - кумедніше. И це гуд в обох випадках!