1.КАНІКУЛИ МИНУЛИ
Канікули зимові пролетіли,
Як мить одна – з колядками, святами.
Йшли в гості діти, їли, що хотіли.
Дивились різні фільми вечорами.
Вакації минули. Час до школи.
Пішли. Урок. Учитель щось питає.
Відповідають нехотя, спроквола.
Думки їх поза школою літають.
Не витримав учитель, каже класу:
- А напишіть-но, що таке лінивість.
Почув це дехто – викрутив гримасу,
Та погляд свій мав викласти можливість.
Лише Петро листок здав майже чистим
Учителеві від усіх пізніше.
Він написав (всіх вразив своїм хистом!):
- Оце і є лінивство найсправжніше.
2. НЕ ДОДИВИВСЯ
- Вчора я, не додивився,
Наступив на хвіст тигриці.
- Як же ти живим лишився,
Не вкусила тебе киця? –
Запитав Андрій Антона,
Свого друга і сусіда,
Із котрим ганяв футбола
На подвір’ї свого діда.
Відчинив Антон кватирку,
Бо спітніла в нього спина.
- Ні. Лише директор цирку
Вив, аж з рота бігла а слина.
Навіть шкрябки звір, дивися,
Не зробив на черевику.
Правда, страх усе ж вселився...
Мабуть, це від того крику.