Вони удвох пригадують й донині
Дерев цвітіння в білій хуртовині
Тією незабутньою весною,
Коли розмай торкнувся душ струною.
Ласкав їх травень, лагідний, привітний.
В саду малює пам’ять спогад світлий…
Їм грала музика сердець взаємно —
Було так затишно обом, приємно.
Лилися пахощі і спів садочком —
Піднесли квіти голови рядочком.
Притихло все живе, спостерігало…
Розквітле диво на очах буяло.
Дбайливий місяць і вечірні зорі,
Співали разом з ними, у мінорі,
Допомагали в пошуках доріжки,
А вітер сплутував у втомі ніжки…
Кружляли поцілунки аж до рання,
Плоди в’язались на гілках кохання. 3.04.15