Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Д З В О Н А Р: ПІСНЯ ДЛЯ ПОЕТА . . . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Д З В О Н А Р відповів на коментар Ольга Калина, 17.07.2020 - 23:21
Ропалик використовував ще Гомер. А чому навпаки і сам не знаю. Мабуть така підказка поступила зверху... Отаким засобом виразив стрімке наростання подій... Та хіба хто міг знати, що поет в розквіті сил і творчості отак раптово піде від нас. Як падіння в прірву... Це ж три роки назад, як був написаний цей вірш... Страшно...
Д З В О Н А Р відповів на коментар Зоряна гілочка, 23.09.2017 - 10:13
Дякую за спостереженя за творчим процесом...Д З В О Н А Р відповів на коментар Nemyriv, 23.09.2017 - 10:10
Мелодія складів у нього краща... Та і тут показаний сам творчий процес.Д З В О Н А Р відповів на коментар Ol Udayko, 28.08.2017 - 13:50
Та звідки Ви взяли? Віталій напевне його й не читав, бо в списку авторів його немає... А мені сподобалось би, якби про мене писали вірші ( ) Дай Бог ще здоров'я Віталіку!..Віват!.. Д З В О Н А Р відповів на коментар Іван Мотрюк, 22.05.2017 - 15:59
Дякую, пан Іван! Іду читати ваші вірші...Д З В О Н А Р, 20.05.2017 - 02:10
Шановні читачі і поети смілівіше виражайте свої думки, бо ж так відточується майстерність слова...А там відкривається дорога і в депутати... Фея Світла, 19.05.2017 - 23:30
Гарно! А як Вам мій варіант В холодні вечори смакує вишні І юності пригадує сади... Усі його любовниці колишні На серці діямантом залягли. Іде весна, а в серці уже осінь. У сад біжить, неначе - молодий... І мариться та любка нині й досі,.. Сусідка ж шепче - "Ти уже - старий..." А хочеться Віталіку ще цвіту... Та так, щоб в грудях трунком запекло. Бо він, як соловей згадав про літо... Та літо те минулось... Загуло... Лишивсь лиш спомин про весняне диво Як тихий гомін, пісня серед сну. Ех, як у цім садку п'янить!.. Красиво! Надію кличу... Мрію і зову... Д З В О Н А Р відповів на коментар Фея Світла, 20.05.2017 - 02:06
Вітаю Фею на моїй сторінці!.. Відчувається поетичний, творчий підхід при читані віршів... Гарно і результативно... Спасибі Вам за творчу працю... Зробив деякі корекції: Віталій (11) В холодні вечори смакує вишні (10) І юності пригадує сади... (11) Усі любовниці його колишні (10) На серці діАмантаМИ лягли. (Якщо янтар сприймаєтся, як єдина пригода, то діамант уже потрібно для кожної любовниці окремо) (11) Іде весна, а в серці уже осінь. (10) ТА в сад біжить ВІН наче молодий... (якщо без - він, то зникає конкретність) (11) І мариться та любка нині й досі,.. (10) Сусідка ж шепче - "Ти уже старий..." (11) А хочеться Віталіку ще цвіту... (10) Та так, щоб в грудях трунком запекло. (11) Бо він, як соловей згадав про літо... (10) Та літо ЗНИКЛО НІБИ Й НЕ БУЛО... (11) ЛИШИВСЯ ЛИШЕ СПОМИН ПРО ПРИГОДУ, (10) ЯК НІЖНИЙ ШЕПІТ,.. МАРЕВО У СНІ... (11) ТА СЕРЦЕ БЕРЕЖЕ ЦЮ НАГОРОДУ - (10) ЗБУДИЛО МРІЇ, ВІРШІ І ПІСНІ... У Вас закінчення розсипалось на окремі слова та образи і зникає цілісність сприймання та закінчення думки... Як Вам моє закінчення?.. Правда при цьому втратилось би відчуття падіння в прірву, коли час сходить на нуль... (Це в першому варіанті) Прийшлось коректувати цей текст, бо програма друкує не так, як ти пишеш, а як їй хочеться... І виходить бог знащо...) :22 : Фея Світла відповів на коментар Д З В О Н А Р, 20.05.2017 - 22:34
Чудово! Ось тепер найкраще. І ритм, і зміст. Гарно!
Д З В О Н А Р відповів на коментар Фея Світла, 20.05.2017 - 23:20
Пропустив букву та ще декілька розділових знаків...
Ольга Струтинська, 18.05.2017 - 22:53
ні,як на мене , краще залишити закінчення так .оригінально і інтригуюче .Чудово!!!
Д З В О Н А Р відповів на коментар Ольга Струтинська, 19.05.2017 - 10:44
Дякую, Олю, Вам за уважне читання. Бо Ви єдина, яка замітила красу вірша - його фабулу та оригінальність... Дещо змінив: закінчення (думаю, так буде яскравіше) та і - тягарем на янтарем (бо те, що колись було тягарем часто, з часом стає цінним надбанням...)Та і хотілось показати поета житерадосним, багатим душею, емоціями та благородством... Жаль, що багато поетів зайшли почитали і не знали, що сказати... Та ж в поета повина бути багата фантазія. Він повинен бачити більше чим написано,.. бо іначе який же він поет... А наші поети наділи еполети і думають, що вже гусари... (Шутка звичайно...) Заходьте, Олю!.. Д З В О Н А Р, 17.05.2017 - 19:38
Напевне багатьом непривичне таке закінчення (після крапок)Та це такий художний прийом, щоб показати плин часу (зменшення голосних до нуля)... Та ще з гумором... А може краще це зняти?.. Ваша думка?
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 17.05.2017 - 19:01
Нехай квітує в серці літо й кохання крила виростають.
Д З В О Н А Р відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 17.05.2017 - 19:17
Хай буде так!.. І всі проблеми згинуть геть...НАУМ, 17.05.2017 - 18:54
МОИ ГОДА -- НЕ ВСЁ БОГАТСТВОСедые волосы не гарантируют ума. Как много бутафорного встречаем на дороге. Есть люди, промотавшие всю жизнь В беспечном вихре – роскошь без тревоги. Все беды, им казалось, не для них. Служили честно, силы отдавая. Хвалили всех, кто властью обладал И мнение свое в газетах узнавали. Менялась власть, не модные вожди – Они давно к тому готовы: - Когда б спросили раньше их, Страна б цвела, не зная горя. Но как же быть с предавшими народ, Кто нам ответит за людское горе? За смерть напрасную покорных и простых…. Счастливчики молчат, ведь с сединой не спорят. Мы пострадавшим почесть отдадим, Чтоб внукам не было обидно…. И панихиду дорогую отпоем…. Как будет завтра – будет видно. Мы все ж недалеки в суждениях своих, Свою вину никто признать не хочет – Все ждем отличника – царя, А имя ЧЕЛОВЕК отчаянно порочим. Насмешники и клоуны с экранов тешат нас: Развратники в законе, многоженцы. Все приключения свои предоставляют как триумф, Как будто ради них нам светит солнце! Евреям 13:4 «Брак у всех да чтится и ложе да не оскверняется , потому что Бог будет судить блудников и прелюбодеев.» Д З В О Н А Р відповів на коментар НАУМ, 17.05.2017 - 19:14
Життя - це, як дорога... І все на ній трапляється: радості і горе, друзі і зрадники, удачі і розчарування... Та не про це тут мова... Тут - час біжить, а років жаль... Та все це треба сприймати з гумором, бо перед часом ми безсилі...Гарного Вам настрою... |
|
|