Стояли біля двору три дуби,
Їх тут іще мій прадід посадив,
А поруч виросла струнка біла берізка,
Тулилася до них так близько-близько.
Оті дуби були, немов брати,
Берізонька - то рідна їх сестриця.
Свою країну захищать пішли
Усі чоловіки з того обійстя.
У хаті залишились мати й доня,
Чекали рідних соколів вони.
А біля двору, наче вартові,
Міцні дуби ті, велетні могутні.
