— Скажи, я справжня, а чи ні?..
Чи вдосталь я тобі красива?..
— Так стрімко пролітають дні,
Для мене ти є особлива, —
Вдивлявсь в Калюжницю Рівчак,
— Бо маєш надзвичайну вроду…
Він був отой іще мастак!..
На неї заглядав крізь воду.
Зображення там розцвіло
У жовтому вінці панянки.
Барвисте літечко пройшло,
І зникла постать полонянки.
Затих, засумував Рівчак,
Закрив заковане віконце.
Сніги тримає на плечах,
Чекає на весняне сонце. 26/11/15
Дуже гарно!!!От уже те кохання ,скрізь воно є 
