МОЄ ЩАСТЯ
Моє щастя, нарешті ти – поруч,
Я так довго шукала тебе,
Ти у грудях зі мною ліворуч,
Твоє серце мій біль розгребе…
І блукала я довго в тумані,
Та молила за долю у неба,
Бо життя було в мене на грані.
Тож тебе послав Бог – це ж так треба…
А Всевишній почув про молитву
І в дарунок зі слав нам любов,
Він словесну відчув нашу битву
І сказав: Мої любі, огов!...
У коханого лагідні очі,
Я їх бачу завжди уві сні,
Хоч і важко заснути щоночі,
А тим паче тепер навесні…
Щиро дякую Господу й долі,
Що своє я відчула кохання,
Бо я зараз живу, як на волі,
І до нього не маю вагання.
Цей дарунок Всевишнього й ласку,
Прийняла, як причастя святе,
Після паски зніму з себе маску,
Бо душа моя буйно цвіте…
31.03.2017 р.
А. Рогуля
