Я тишу відчуваю своїм тілом.
І дзвін до вух летить як мідні стріли .
Тримай мене при розумі, при дусі.
Я в коконі, я в бункері, в задусі.
Я знаю, ти десь тут, мов за стіною.
Прийди, поговори хоч мить зі мною.
Знайди, розвій думки всі непутящі.
Так-так, я чую, ти десь тут, вже краще.
Секунда на годиннику повисла.
Стоїть! Не віриш? Глянь, дивися…
Твій голос – найдієвіші таблетки,
Слова в мене впадають як монетки.
Я в душу їх рядками поскладаю.
Привиділось, почулось, я не знаю...