Чому ти близько і водночас так далеко?
А я не можу знову спокій зберегти?
Де ж ти літав, моя лелеко?
Куди іще захочеться тобі піти?
Яких чудес ще люди не відкрили,
Таким ти дивом став мені моїм.
Нехай відріжуть й двадцять разів крила,
Один твій погляд зцілить їх навік.
Я тобі душу так і не відкрила,
А ти уже й забув наш сонячний політ.
Хоча ніхто нам не завадить сховати всі вітрила,
Забувши страх і сором, відчути цей магніт.
Квітка, яка не розцвіла, вона і не зів'яне.
Наше кохання буде вічно жить.
Допоки полум'я в моєму серці не розтане.
Допоки ця симфонія звучить.