Новий день розливався над світом...
Промінь долечку кожну втішав...
Не відчують тепла того... діти...
Як не знає обіймів душа...
Звідусіль визирає байдужість...
Не знайдеться шляху доброті...
Хвиля відчаю - то неминучість...
Нема прихистку їм у житті...
Б`ється дощик в обличчя... та вітер...
Горя черга... неначе рої.
Важко жити на світі цим дітям...
Гірко дуже... не мати сім` ї.
Серце рве лише погляд котячий...
Чи щеня, що прийшло до воріт...
- Якщо кожен... обійме малечу,
В цьому світі... не буде... сиріт.
10.03.2017 р.
Фото з інету.
Если каждый...
Солнце ясное греет планету...
Озарит каждый дом... не спеша.
Но тепло не почувствуют дети,
Коль не знает объятий душа...
Не коснулась волной своей нежность...
Небеса только горести шлют...
Их отчаяние - неизбежность...
Для судьбы не нашелся приют.
Хлещет дождик... и ветер... и вьюга...
Испытания не из простых...
Сложно жить с постоянным недугом...
Но больнее им... без доброты.
Сердце вздрогнет от взгляда котенка...
От щенка... со слезой у ворот...
- Если каждый... обнимет ребенка,
В этом мире... не будет... сирот.
08.03.2017 г.
Фото из инета.
