Перевернув молочний дзбан Потужний вітер-забіяка, Крізь непроціджений туман Сочилася розкисла мряка. Від крон оголених дерев, По стегнах потекли струмочки. А вітру безпробудний рев Проник до спідньої сорочки. Озону бракло у сльоті, Тяжіли кроки під ступнею, Скисало небо в мокроті, Зливалось з сонною землею. Рясне збіговисько краплин Переливалось філігранно, У розмаїтті намистин Дощем снувалося туманно. 10/01/16
ID: 721241 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 02.03.2017 20:49:19 © дата внесення змiн: 06.07.2017 04:28:15 автор: Lana P.
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie