Що ж ти накоїв, грім гримучий?!
Іди у поле, в ліс дрімучий,
Кидай додолу, рви з корінням,
Ламай дерев могутніх гілля.
Та не займай людей у гніві–
Вони як ті вовки у прірві,
Кидаються у різні боки.
І стрекотять немов сороки.
Не кидай блискавкою в вічі,
Не стугони землею тричі.
Котись, рокочучи в ліси
І там тихесенько засни.
