Напитися тобою досхочу,
Вдихати запах твій на повні груди –
Як ейфорія літнього дощу,
Який змиває гори пилу й бруду.
Розділені сніданок і обід,
Прогулянки під білим зорепадом –
Як оберіг від лиха і від бід.
Нехай і далі щастя сипле градом!
Пройтися разом хоч один квартал,
І засинати в затишний обіймах –
Як інший світ, або якийсь портал.
Таке не гріх відстояти у війнах.
Дивитись в очі, ніжні, як бузок,
Тримати руки, білі, як хмарини –
Це те, що я бажаю хоч разок
Відчути на собі кожній людині.