Я розрізаю по лінії згину
Я загинаю не там де потрібно
Я як помру то воскресну де згину
І все розріжу там відповідно
Я забуваю термінології
І нагинаю ворожі закони
Дію виключно за власною логікою
А чи чужою це не принципово
І я для себе почав римувати
А вже для інших практично ніщо
Навіть навчився часом мовчати
А чи навчили А не все одно
Я унікальний і цим надто сірий
Сірість залізла навіть в повне ім'я
Іноді думав що брак в мене сили
Або що брак все моЄ життя
Та похую менше звуків в рядку
Менше допінгу в кінчених мізках
Настала весна навіть я розцвіту
І плоди потім дам усім звісно.
