Дитячі мрії час лихий забрав,
Але нові хотіти не дозволив.
Хто міг літати - вже давно упав,
Бо час і тих, байдуже, поневолив.
Годинник стрілками скорочує буття,
На згадку залишаючи фрагменти,
В яких бешкетне радісне хлоп'я
Ще зовсім не пізнало сентиментів.
Тепер здається, що то був не я.
Хтось пам'яттю змальований з моментів.
Неначе хтось в мені прожив життя,
А сам я був лише експериментом.
Це навіть смішно - бачити як час
Таку малу, замріяну дитину,
Змінивши розуміння звичних фраз,
В дорослу перетворював людину.
Тепер собі скажи: " а я ж казав?"!
Час змінює дитячі ідеали.
Знайди себе,ти, певно, заблукав,
Бо ти відстав, коли всі поспішали.