ЛЮБОВ Й ГОРДИНЯ – ОТРУТА
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб
мене любили, я сам перший люблю.
Г. Сковорода
Ти забудь про гординю й плекай свою, радість,
Не кохала тож трішки поваги хоч май,
Бо з гордині отримаєш слабість і старість,
Не спали свого серця, й пихатість сховай.
Прощавай: без пояснень лиш тихо сказала,
Обпалили тим душу і серце мені.
З марнославства постійно, ти жінко, брехала,
Моє серце з любові було у вогні.
Я про сни уночі розповів все правдиво,
Ти нічого не знаєш про справжню любов.
Ти для мене моє мені послане диво,
Ти мій зов, моя кров це – без всяких обмов.
Лебедина любов не земнеє це щастя,
П’янка втомленість після кохання,
Ми б узяли з тобою, кохана, причастя,
А прийшло розтавання – любов і вагання…
21.01.2017 р.
А. Рогуля