Час на плечі спустився маревом.
Дивно серце завмерло, стишилось.
Попливли мої спогади хмарами.
Ще лиш мить, і дощами випадуть.
Чи то сон, чи то думи поночі.
Щось верзеться, давно забутеє.
Як було у дитинстві хороше...
І шляхи були рівні, не сплутані.
Попрощалась з дитячими мріями.
Озираюсь назад — серце стогоном
Розриває груди. Сузір'ями
Засипають зболілі спомини:
Як було колись легко, весело.
Як пшенично гулялось босою,
Як шуміли зеленою пресою
Журналісти-дерева. Просинню
Опускалось небо на райдугу.
І здавалось мені — мрії збудуться.
Час болить в голові зайдою.
Я не можу з ним розминутися...
