колись я напевно все таки кину палити
бо один із них завжди каже
кидай це погана звичка
мені не подобається запах диму
від твого волосся і губ
я хочу щоб ти пахла собою
а не цигарками
другий коли я плачу дає мені другу цигарку
і мовчки простягає запальничку
колись я напевно знайду собі дівчину
біляву з коротким волоссям і у великих окулярах
і з красивими ногами
а не хлопця
один із них надто пристрасний
аж занадто
і любить лишати синці у мене на талії
у спальні називає брудною сукою
боляче кусає за вухо
і різко по тваринному оволодіває
і коли скінчить відкидається на подушку
його руки тремтять
і він каже це було чудово
я тебе люблю в тому числі за розкішне тіло і хороший секс
другий повільно веде губами від вуха вниз до ключиці
пестить і пригортає
і завжди кохається зі мною довго
майже до самого ранку
з короткими перервами на перекури біля вікна на кухні
і посміхається коли я влаштовуюсь на стільці загорнута в одну ковдру
поправляє моє волосся
і ще раз посміхається
я у відповідь тихо цілую його ребра
бо коли він стоїть поряд я можу дотягнутися лише туди
і завжди уривчасто шепоче мені на вухо
сонце моє
дівчинка моя кохана
колись мені напевно доведеться вийти заміж
бо один із них хоче від мене дітей
білявих і з кирпатим носиком
і вже навіть придумав як ми назвемо дівчинку
якщо дівчинка народиться першою
і каже що від нашого кохання можуть бути лише красиві діти
і з запальною вдачею
бо й кохання гаряче і запальне
другий каже що я добре на нього впливаю
і що поряд зі мною йому хочеться ставати кращим
аби підходити мені
бачиш сонце я навіть вчуся грати на гітарі
бо мені подобається як граєш на гітарі ти
а ще ти красиво співаєш
і він каже мені
у тобі є щось таке
неймовірне і чисте
і просто трахати тебе я не можу
з тобою я можу лише займатись коханням
бо у моєму домі ти кохана людина
а не шльондра яку я б трахав
колись мені напевно доведеться обрати когось
або не обирати нікого
один із них каже що любить мене
любить мене за те що мене так добре любити
любить мене бо я піклуюся про нього
і завжди змушую надягти шарф
коли він виходить на вулицю в мороз
і люблю його лагідно й ніжно
навіть коли він не ніжний зі мною
другий каже що любить мене
любить мене бо йому зі мною добре
і він сам не може пояснити чому
просто добре
і добре так як не було ще ні з ким
і тому що я його розумію
принаймі він так каже
і каже що в мені він знаходить рідне
те чого йому раніше не вистачало
і напевно другий із них мене ненавидить
ненавидить і любить
особливо тому що я називаю його другим
а не першим
я прихильник думки, що твори добрі тоді, коли чтач щось відчуває при читанні, і якщо це співпадає з тим, що мав на думці автор - значить, автор постарався, якщо ж читач бачить по-своєму - відгуки як мінімум цікаво читати
вперше, до речі, пробую себе в такому стилі, всі попередні твори римовані й ритмовані
У мене трохи інша думка. Хорошим твором вважаю той, який можна читати й перечитувати, відкриваючи кожен раз у ньому щось нове.
Який практично не приїдається.
Пробую писати виключно у вільному стилі.
Перепрошую за нахабство, та якщо цікавить така форма,
то буду радий бачити Вас у себе на хазяйстві.
Навіть якщо зустрінете там римований і ритмований - не вірте своїм очам, бо то буде лише замаскована під традиційний стиль та сама вільна форма.)))
Дякую!
до мене можна на ти, я замолода для звертання на Ви)
вже трохи пошастала по профілю шановного співрозмовника, хоча полізу глибше і детальніше знайомитися
доволі цікаві речі встигла надибати)
