Роки пройдуть, змінивши вид лиця,
Залишиться лише суворий досвід.
Хтось знайде собі іншого митця,
Відкривши книгу, просто крикне: «ось він»!
Хтось буде при посаді, за кермом,
А хтось кохані руки буде гріти.
Їм буде добре й весело обом,
І байдуже, що вже давно не діти.
Хтось буде все життя сам по собі,
Комусь лише залишиться година,
Хтось просто десь розчиниться в юрбі,
А в когось десь народиться дитина.
Ці долі… долі… сотні…тисячі…
Шляхи у кожного свої, єдині.
Душа поета – скарб для читачів,
Яка відкрита лиш одній людині.
